Київське повстання (1113)

Ки́ївське повста́ння — повстання міських низів Києва, холопів і, можливо, сільського населення Київської землі. Вибухнуло 17 квітня—21 квітня 1113 року, після смерті князя Святополка Ізяславича, що опікувався лихварями та спекулював сіллю. Головним чином постраждали князівські поплічники — тисяцький Путята та соцькі, а також лихварі і купецтво.

Причиною повстання стало підвищення цін на хліб та сіль, голод, зловживання князівської адміністрації, яка спекулювала цими продуктами, та перетворення вільних містян на холопів за борги. 17 квітня обурені кияни з боєм узяли двір боярина Путяти Вишатича та почали громити володіння лихварів. У Видобичі зібралося віче на чолі з боярами та купецькою верхівкою, яке звернулося до переяславського князя Володимира Мономаха і запросило його на великокнязівський престол. Крім того, по довгому міркуванні, встановили такий закон:

«Нині з усієї Руської землі усіх жидів вислати із усім їхнім маєтком, і надалі не впускати, а хто таємно увійде, вільно їх грабувати і вбивати… З цього часу жидів на Русі немає»^[1]

Ставши великим князем Київським, Мономах видав нові закони (відомі під назвою Устав Володимира Мономаха), які містили деякі поступки повсталим. У статуті обмежувалися відсотки за позикою, були сформульовані права і обов'язки закупів, заборонялося перетворювати на раба купця-боржника, якщо він позбувся свого майна внаслідок війни або пожежі. Фактично це рятувало бідноту від загрози тривалої або вічної кабали^[2].

На думку доктора історичних наук Ігоря Фроянова, причиною бунту, який розпочався невдовзі після смерті князя Святополка, стало протиборство партій — прихильників вокняжіння Володимира Мономаха та прихильників Давида і Олега Святославичів. Партія «за» Святославичів мала велику підтримку з боку єврейської громади, інтереси якої Святославичі, які тісно були пов'язані з Тмутороканню, своєю чергою, всіляко оберігали. Захист інтересів «хазарської» корпорації (а юдеї в правління Святополка «отримали багато порівнючи з християнами вольностей») оберталися проти християн, бо багато з них «торгу і ремесел позбулися».

Тому прості кияни вирішили найрішучішим чином не допустити до правління Святославичів. Вони напали на двір Путяти, людини близької до Святополка, на двори соцьких і єврейський квартал. Цей грабіж свідчив про поразку політичних супротивників Володимира Мономаха, про катастрофу їх планів. Таким чином, на думку Фроянова, грабіж мав насамперед політичний характер^[3].

Професор Джон Кліер, навпаки, вважає, що мотиви нападів на багатих бояр і євреїв були чисто економічними. На думку Кліер, це був бунт проти «ненависної соляної монополії, встановленої Святополком»^[4].

• Повне зібрання руських літописів (ПЗРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [Архівовано 22 Червня 2019 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
• Літопис руський [Архівовано 12 Жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
• Котляр М. Ф. Київські повстання 11—12 століть [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 278. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
• Довідник з історії України [Архівовано 10 Квітня 2009 у Wayback Machine.] За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична