10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»

10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»
Емблема дивізії СС «Фрундсберг»
На службі	2 січня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Адольф Гітлер
Вид	Ваффен-СС
Тип	Танкові війська
Роль	Панцерваффе
Чисельність	Танкова дивізія
У складі	15-та армія 2-й танковий корпус СС 88-й армійський корпус 5-та танкова армія 39-й армійський корпус 9-та армія 5-та танкова армія
Гасло	Meine Ehre heißt Treue ("Моя честь називається вірність")
Війни/битви	Друга світова війна Нормандська операція * Операція «Епсом» Операція «Маркет-Гарден» Операція «Нордвінд»
Медіафайли на Вікісховищі

10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг» — німецька танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах під час Другої світової війни.

10 грудня 1942 року Адольф Гітлер віддав наказ про формування 10-ї танково-гренадерської дивізії СС. Формування почалося в Шаренте у Франції 15 лютого 1943, відповідальним за створення дивізії було призначено штандартенфюрер СС Міхель Ліпперт. Укомплектована в основному призовниками, багато з яких були членами Імперської служби праці. 15 лютого 1943 року командир дивізії став групенфюрер СС Лотар Дебес.

15 березня 1943 Адольф Гітлер присвоїв 10-ї дивізії СС найменування «Карл Великий». 3 жовтня дивізія реорганізована в танкову дивізію з присвоєнням їй нового почесного найменування «Фрундсберг» на честь Георга фон Фрундсберг, лідера німецьких ландскнехтів XVI століття, який допоміг Карлу V, серед іншого, здобути перемогу в битві при Павії.

Аналогічно назвам інших дивізій СС, наприклад, 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен» або 7-ї добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген», ім'я Фрундсберг повинно було нагадувати про видатні події чи постаті з німецької історії. 15 листопада 1943 року командир дивізії призначений групенфюрер СС Карл фон Тройенфельд. Станом на 5 березня 1944 дивізія нараховувала 18465 чоловік особового складу — 483 офіцера, 2666 унтер-офіцерів і 15316 солдатів.

У січні 1944 10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг» разом з 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен» увійшла до складу 2-го танкового корпусу СС під командуванням оберстгрупенфюрер Пауля Хауссер. У червні спрямована на Схід, де воювала під Тернопілем і в Кам'янець-Подільському котлі (операція з деблокування 1-ї танкової армії). У травні 1944 після важких втрат переведена в Нормандії, де вступила в бій з військами союзників.

Після важких втрат, понесених дивізією в боях в Нормандії (втратила всі танки і артилерію), вона була переформована в бойову групу в складі 4 піхотних батальйонів. У вересні 1944 переведена для поповнення в Голландію. Вона знаходилася там разом з 9-ї танкової дивізії СС «Хоенштауфен», коли британці розпочали у вересні 1944 року свою операцію «Маркет-Гарден». Обидві дивізії СС були додані 1-ій парашутній армії, яка повинна була запобігти форсуванню Рейну союзними військами. Об'єднаній групі військ вдалося оточити та знищити британські та польські десантні війська, що висадилися в районі Арнему.

У лютому 1945 дивізія була переведена на Східний фронт і додана групі армій «Вісла».

Станом на 25 березня 1945 року в дивізії значилося 15067 осіб, у тому числі 369 офіцерів, 2670 унтер-офіцерів і 12028 солдатів.

27 квітня командиром дивізії призначений оберштурмбанфюрер СС Франц Рестель.

8 травня 1945 в штаб-квартирі дивізії Рестель повідомив офіцерам про капітуляцію Німеччини, після цього солдати були звільнені від присяги, а з'єднання розпущені. Велика частина дивізії потрапила в радянський полон в районі Теплиць-Шенау (сучасна Тепліце).

• СС-Штандартенфюрер Міхаель Ліпперт (1 лютого — 15 лютого 1943)
• СС-Группенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Лотар Дебес (15 лютого — 15 листопада 1943)
• СС-Группенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Карл фон Фішер-Троєнфельд (15 листопада 1943 — 27 квітня 1944)
• СС-Бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Гайнц Гармель (27 квітня 1944 — 28 квітня 1945)
• СС-Оберштурмбаннфюрер Франц Рестель (28 квітня — 8 травня 1945)

• 10-й танковий полк СС
• 21-й панцергренадерський полк СС
• 22-й панцергренадерський полк СС
• 10-й самохідний артилерійський полк СС
• 10-й самохідний розвідувальний батальйон СС
• 10-й батальйон штурмових гармат СС
• 10-й протитанковий батальйон СС
• 10-й зенітний батальйон СС
• 10-й саперний батальйон СС
• 10-й самохідний батальйон зв'язку СС
• 10-й самохідний ремонтний батальйон СС
• 10-й санітарний батальйон СС
• 10-й батальйон постачання СС

• о. Олександр Маркевич (далі служив у 14-й гренадерській дивізії Вафен СС «Галичина»)^[1]

• Франція (січень 1943 — березень 1944);
• Східний фронт (південний напрямок) (березень — квітень 1944);
• Польща (квітень — червень 1944);
• Франція (червень — вересень 1944);
• Бельгія та Нідерланди (вересень — жовтень 1944);
• Західна Німеччина (жовтень 1944 — лютий 1945);
• Північно-Східна Німеччина (лютий — березень 1945);
• Східна Німеччина та Чехословаччина (березень — травень 1945).

За час існування дивізії 14 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

• Отто Печ — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го танкового полку СС (23 серпня 1944)
• Ганс Райтер — Унтерштурмфюрер СС, командир штабної роти 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
• Карл Кек — Гауптштурмфюрер СС, командир 15-ї роти 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
• Карл Бастіан — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 21-го панцергренадерського полку СС (23 серпня 1944)
• Еріх Рех — Обершарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти 10-го самохідного Розвідувального батальйону СС (23 серпня 1944)
• Карл Гайнц Ойлінг — Штурмбаннфюрер СС, командир 4-го Батальйону 22-го Панцергренадерського Полку СС (15 жовтня 1944)
• Лео Германн Райнхольд — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (16 жовтня 1944)
• Ервін Бахманн — Оберштурмфюрер СС, ад'ютант 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (10 лютого 1945)
• Франц Рідель — Оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
• Франц Шерцер — Оберштурмфюрер СС, командир 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
• Ернст-Йоганн Теч — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го Батальйону 10-го Танкового Полку СС (28 березня 1945)
• Ервін Франц Рьостель — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Протитанкового Батальйону СС (3 травня 1945)
• Фрідріх-Вільгельм Ріхтер — Штурмбаннфюрер СС, командир 3-го Батальйону 21-го Панцергренадерського Полку СС (11 травня 1945)

• Отто Печ — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го танкового полку СС (5 квітня 1945)

• Гайнц Гармель — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир 10-ї Танкової Дивізії СС «Фрунсберг» (15 грудня 1944)

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»
• 12-та танкова дивізія СС «Гітлерюгенд»
• 21-ша танкова дивізія (Третій Рейх)

• Bender R., Taylor H. Uniforms, organization and history of the Waffen SS, (vol. 1-5). — San Jose, CA: Bender Publishing, 1969.
• Бишоп, Крис Дивизии войск СС 1939—1945 = Essential SS Panzer Divisions 1939—1945. — М: Эксмо, 2009. — 192 с. — ISBN 978-5-699-31718-9
• Rolf Michaelis Die 10. SS-Panzer-Divison «Frundsberg» Berlin: Michaelis (Eigenverlag) 2004 ISBN 3-930849-33-X
• Mabire, Jean Panzers SS dans l'enfer normand. Les divisions «Hohenstaufen» et «Frundsberg» pendant l’été 1944 Paris: Grancher, 2001 ISBN 2-7339-0734-4
• Leleu, Jean-Luc 10. SS-Panzer-Division «Frundsberg», Normandie 1944 Bayeux: Heimdal, 1999 (in Frz. — Reihe Album historique)
• Роман Пономаренко 10-я танковая дивизия СС «Фрундсберг». — Москва: Вече, 2009. — 288 с. — 2 экз. — ISBN 978-5-9533-3932-2

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»
• 10. SS-Panzer-Division Frundsberg
• 10. SS Panzer-Division «Frundsberg» [Архівовано 13 серпня 2006 у Wayback Machine.]
• 10. SS-Panzer-Division Frundsberg [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
• 10.SS-Panzer-Division «Frundsburg» [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• 10. SS-Panzer-Division «Frundsberg» [Архівовано 18 червня 2011 у Wayback Machine.]
• 10.SS-Panzer-Division «Frundsberg» [Архівовано 13 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• The Combat History of the 10th SS Panzer Division «Frundsberg» [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
• 10-я танковая дивизия СС «Фрундсберг» (рос.)

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Танкові дивізії Третього Рейху Вермахт Номерні 1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та 6-та 7-та 8-ма 9-та 10-та 11-та 12-та 13-та 14-та 15-та 16-та 17-та 18-та 19-та 20-та 21-ша 22-га 23-тя 24-та 25-та 26-та 27-ма Іменні «Гроссдойчланд» «Гольштейн» «Кемпф» «Клаузевіц» «Курмарк» «Мюнхеберг» «Норвегія» «Сілезія» «Татра» «Фельдхернхалле 1» «Фельдхернхалле 2» «Ютербог» Навчальна Резервні 155-та 178-ма 179-та 233-тя 273-тя Ваффен-СС 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гитлер» 2-га «Дас Райх» 3-тя «Тотенкопф» 5-та «Вікінг» 9-та «Гогенштауфен» 10-та «Фрундсберг» 12-та «Гітлерюгенд» Люфтваффе «Герман Герінг»

п о р Збройні сили нацистської Німеччини у Другій світовій війні Головнокомандування Верхній Рейн • Захід • Нідерланди • Південний Захід • Південний Схід • Південь • Резерв • Схід Групи армій A • B • C • D • E • F • G • H • Австрія  • Африка • Верхній Рейн • Вісла • Дон • Курляндія • Особливого призначення • Південь • Південна Україна • Північ • Північна Україна • Центр Армії польові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20-та гірська • 21 • 24 • 25 • Лапландія  • Норвегія  • Східна Пруссія парашутні 1 танкові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Африка • Захід • Німецько-італійська Оперативні та армійські групи XXI •А Бальк • Блюментрітт • Велер • Венк • Вейхс • Голлідт • Гот • Грассер • Гудеріан • Думітреску • Кемпф • фон Клейст • Клеффель • Ланц  • Лігурія • Лох • фон Лютвіца • фон Мантойфель • Нарва • Нарвик • Раус • Руофф • Самланд • Сербія • Фельбер • Фреттер-Піко • Фріснер • Гейнріці • Крістіансен • фон Цангена • Шпрее • Штудент Корпуси Ваффен-СС* танкові 1-й СС • 2-й СС • 3-й СС • 4-й СС • 7-й СС гірські 5-й гірський • 9-й хорватський гірський армійські 6 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 16 • 17 • 18 кінні 15-й козачий кавалерійський Легіони Британський корпус • Данський корпус • Данмарк • Індійський легіон • Латиський легіон • Сербський корпус армійські 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 32 • 33 • 34 • 35 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 46 • 47 • 48 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 57 • 59 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 78 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 97 • 101 • Африка • Російський моторизовані 3 • 14 • 15 • 16 • 19 • 22 • 24 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 танкові 3 • 4 • 7 • 14 • 24 • 38 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 • 58 • 76 • Гроссдойчланд • Фельдхернхалле гірські 15 • 18 • 19 • 21 • 22 • 36 • 49 • 51 • Норвегія кавалерійські 1 • Калмицький резервні 61 • 62 • 64 • 66 • 67 • 69 авіапольові 1 • 2 • 3 • 4 парашутні 1 • 2 • Герман Герінг ППО 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 Корпусні групи А • B • C • D • E • F • G • H Командування особливого призначення 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 45 • 59 • 60 • 65 • 70 • 71 • 81 • Верхній Рейн • Вогези • Нижній Рейн • Саарпфальц Дивізії Ваффен-СС* 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гітлер»  • 2-га «Дас Райх» • 3-тя «Тотенкопф» • 4-та поліційна  • 5-та «Вікінг» • 6-та «Норд» • 7-ма «Принц Ойген» • 8-ма «Флоріан Гайєр» • 9-та «Гогенштауфен» • 10-та «Фрундсберг» • 11-та «Нордланд» • 12-та «Гітлерюгенд» • 13-та «Ханджар» (1-ша хорватська) • 14-та «Галичина» (1-ша українська) • 15-та (1-ша латвійська) • 16-та «Рейхсфюрер СС» • 17-та «Гьотц фон Берліхінген» • 18-та «Горст Вессель» • 19-та (2-га латвійська) • 20-та (1-ша естонська) • 21-ша «Скандерберг» (1-ша албанська) • 22-га «Марія Терезія» • 23-тя «Кама» (2-га хорватська) • 23-тя «Недерланд» (1-ша голландська) • 24-та «Карстергер» • 25-та «Гуняді» (1-ша угорська) • 26-та (2-га угорська) • 27-ма «Лангемарк» (1-ша фламандська) • 28-ма «Валлонія» (1-ша валлонська) • 29-та «Італія» (1-ша італійська) • 29-та «РОНА» (1-ша російська) • 30-та (1-ша білоруська) • 30-та (2-га російська) • 31-ша • 32-га «30 січня» • 33-тя (3-тя угорська)  • 33-тя «Шарлемань» (1-ша французька) • 34-та «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) • 35-та поліційна • 36-та «Дірлевангер» • 37-ма «Лютцов» • 38-ма «Нібелунген» парашутні 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна танкові 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7 • 8  • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 116 • 155 • 178 • 179 • 232 • 233 • 273 • «Гольштейн» • «Кемпф» • «Клаузевіц» • «Лер» • «Мюнхеберг» • «Норвегія» • «Сілезія» • «Фельдхернхалле 1» • «Фельдхернхалле 2»  • «Ютербог» парашутно-танкові «Генерал Герінг» • 1-ша парашутно-танкова «Герман Герінг» • 2-га панцергренадерська «Герман Герінг» • танкова «Герман Герінг» кавалерійські 1 • 3 • 4 • 1-ша козача артилерійські 18 особливого призначення Бранденбург-800 * Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту

п о р Організація СС (Schutzstaffel) Складові частини Загальні СС Підрозділи «Мертва голова» (SS-Totenkopfverbände) Частини посилення СС→Ваффен-СС Управління Рейхсфюрер-СС Вищий керівник СС і поліції Діячі СС Структура СС Лідери Юліус Шрек Йозеф Берхтольд Ергард Гайден Генріх Гіммлер Карл Ганке Основні відділи Особистий штаб рейхсфюрера СС (Persönlicher Stab Reichsführer-SS) Головне управління СС (SS-Hauptamt) Головне оперативне управління СС (SS Führungshauptamt) Головне управління імперської безпеки (SS-Reichssicherheitshauptamt) Головне адміністративно-господарське управління СС (SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt) Головне управління СС з питань раси й поселень (SS-Rasse- und Siedlungshauptamt) Головне управління з репатріації етнічних німців (Volksdeutsche Mittelstelle) RKFDV[de] Головне судове управління СС (Hauptamt SS-Gericht) Головне управління кадрів СС (SS Personalhauptamt) Dienststelle Heissmeyer Ідеологічні установи Аненербе Das Schwarze Korps Школа молодших офіцерів СС «Бад Тьольц» (SS-Junkerschule Bad Tölz) Поліція та служби безпеки Поліція порядку (Ordnungspolizei) Кримінальна поліція (Kriminalpolizei) Таємна поліція (Gestapo) Поліція безпеки (Sicherheitspolizei) Служба безпеки СС (СД) (Sicherheitsdienst) Підрозділи для охорони фюрера Загін супроводження фюрера (SS-Begleitkommando des Führers) Begleitkommando-SS Імперська служба безпеки (Reichssicherheitsdienst) Парамілітарні підрозділи Айнзатцгрупи Ypatingasis būrys Поліція безпеки Литви Rollkommando Hamann Команда Арайса (Arajs Kommando) Українська допоміжна поліція Volksdeutscher Selbstschutz «Травники» Ваффен-СС Корпуси танкові 1-й 2-й 3-й 4-й 7-й гірські 5-й гірський 9-й хорватський гірський армійські 6 10 11 12 13 14 16 17 18 кінні 15-й козацький кавалерійський Дивізії «Адольф Гітлер» «Дас Райх» «Тотенкопф» Поліційна «Вікінг» «Норд» «Принц Ойген» «Флоріан Гайєр» «Гогенштауфен» «Фрунсберг» «Нордланд» «Гітлерюгенд» «Ганджар» «Галичина» 1-ша латвійська «Рейхсфюрер СС» «Гьоц фон Берліхінген» «Горст Вессель» 2-га латвійська 1-ша естонська «Скандербег» «Марія Терезія» «Кама» «Недерланд» «Карстйагер» «Гуньяді» 26-та дивізія «Лангемарк» «Валлонія» «Італія» «РОНА» 1-ша білоруська 2-га російська дивізія СС 31-ша добровольча гренадерська «30 січня» 33-тя кавалерійська «Шарлемань» «Ландсторм Недерланд» Поліційна гренадерська «Дірлевангер» «Лютцов» «Нібелунген» Легіони Германські СС ( Nederlandsche SS Algemeene-SS Vlaanderen Germanske SS Norge Данський «Шальбург» «Данмарк») Британський корпус Індійський легіон Латиський легіон Сербський корпус РОНА Фінський батальйон Підприємства, контрольовані СС Ostindustrie Deutsche Wirtschaftsbetriebe Deutsche Ausrüstungswerke DEST Allach Apollinaris[en] Mattoni Sudetenquell Anton Loibl GmbH Нагороди СС Почесна шпага рейхсфюрера СС Перстень «Мертва голова» Звання, уніформа, відзнаки Уніформа та знаки розрізнення СС Звання та знаки розрізнення Ваффен-СС Звання та знаки розрізнення поліції порядку Корпусні кольори Ваффен-СС