Pinus strobiformis
| Pinus strobiformis | |
|---|---|
 | |
Біологічна класифікація  | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Strobus |
| Секція: | P. sect. Quinquefoliae |
| Підсекція: | P. subsect. Strobus |
| Вид: | P. strobiformis |
| Біноміальна назва | |
| Pinus strobiformis (Engelm., 1848) | |
 | |
Pinus strobiformis (Сосна чівавська) — вид роду сосна родини соснових.
Поширення
Поширення: Мексика (Чіуауа, Коауїла, Дуранго, Халіско, Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі, Сіналоа, Сонора, Сакатекас); США (Аризона, Нью-Мексико, Техас). Це гірський вид з діапазоном висот 1900—3500 м над рівнем моря. Зростає на відносно глибоких, багатих гумусом хоча часто кам'янистих ґрунтах, особливо на північних схилах або уздовж гірських струмків.
Опис
Це від 25 до 30 метрів заввишки дерево, 50–90 см в діаметрі, струнке, пряме; крона конічна. Кора гладка і сріблясто-сіра на молодих дерев, старіючи стає темного сірувато-коричневого кольору, борозенчастою, розділеною на грубі прямокутні пластини. Гілки ростуть горизонтально. Шишки жовті, довгасто-яйцеподібні, 6–10 мм завдовжки.
найбільше дерево діаметром 150 см, висота 34 м, крона поширювалася на 19 м.; найстаріше — 599 років.
Використання
Зазвичай використовується в лісонасадженнях, а також комерційно, як цінна порода дерев.
Загрози та охорона
Потенційними загрозами є вирубка, і, можливо, сприйнятливість до блістерної іржі, хоча в даний час немає ніяких доказів цього. Відомий з кількох охоронних територій у своєму діапазоні зростання.
Посилання
- The Gymnosperm Database [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
