SOCAR
| Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. Вміст статті може потребувати приведення до нейтрального викладу інформації. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. |
| Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення. |
 | |
| Тип | бізнес і мережа АЗСd |
|---|---|
| Форма власності | державне підприємство |
| Галузь | нафтова промисловість |
| Засновано | 13 вересня 1992 |
| Штаб-квартира | Баку |
| Продукція | нафта |
| Співробітники | 70 000 осіб |
| socar.az/az/home | |
 SOCAR у Вікісховищі | |
SOCAR (повністю: State Oil Company of Azerbaijan Republic) — азербайджанська державна нафтова компанія з офісом у Баку. Є найбільшою вертикально-інтегрованою нафтогазовою корпорацією Азербайджану.
Історія
Після розвалу СРСР, уряд Азербайджану об'єднав все виробництво й дослідження нафтової галузі в єдину структуру — Державну нафтову компанію Азербайджану (ДНКАР). ДНКАР створена Указом Президента Абульфаза Ельчібея від 13 вересня 1992 року.
10 січня 1994 року розпорядженням Гейдара Алієва затверджено структуру управління компанії: були включені виробничі об'єднання з правом підприємства, трести і управління з правом підприємства, індивідуальні структурні одиниці з правом управлінь.
Є одним з офіційних спонсорів Чемпіонату Європи з футболу 2016 року.[1]
Діяльність
Має велику кількість АЗС під брендом SOCAR в Грузії (95), Румунії (300) та Швейцарії (300).
В Україні
SOCAR Energy Ukraine — дочірня компанія Державної нафтової компанії Азербайджанської республіки. В Україні SOCAR почав свою діяльність в 2008 році[2]. У 2010 році компанія приступила до розвитку власної мережі автозаправних комплексів преміум-класу.
Того ж року розпочав роботу Торговий дім «SOCAR Україна»[3]. Наступного року відкрилося перші 7 АЗК під брендом компанії[4]. Відбувся спуск на воду «Баку-1» — найбільшого в Україні нафтоналивного бункерувальника, здатного функціонувати в морській та річковій акваторії[5].
У 2012 році відкрився SOCAR Транс[6], а у 2015 — С Кард Сервіс. 2017 року SOCAR розпочав працювати на гуртовому ринку природного газу[7]. Наступного року SOCAR стає третім комерційним гравцем українського газового ринку, імпортувавши на цей момент перший мільярд м³ блакитного палива за всю історію незалежної України[8].
Мережа SOCAR Energy Ukraine налічує 57 заправних станцій. У 2012 році компанія створила парк Гейдара Алієва в Києві[9][10].
Див. також
- SOCAR Tower
Примітки
- ↑ Євро-2016: 20 команд, які напряму пробилися у фінальну частину чемпіонату Європи. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 20 вересня 2021.
- ↑ SOCAR Energy Ukraine [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ SOCAR и «НП-Трейдинг» поставят Минобороны 18 тыс. т авиатоплива
- ↑ Ешь, пей, покупай: как развивается рынок нетопливных продаж на украинских АЗК
- ↑ Був спущений на воду стоянковий несамохідний нафтоналивний бункерувальник «БАКУ-1» — КССРЗ
- ↑ SOCAR — мережа автозаправних комплексів з підвищеною якістю обслуговування
- ↑ Socar начала торговать природным газом в Украине
- ↑ SOCAR сообщил о поставках первого миллиарда кубов природного газа
- ↑ Парк Гейдара Алієва в Києві. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Сквер Гейдара Алиева: ковер-водопад и восточные растения. the-city.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2021.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SOCAR |
- Офіційний сайт в Україні [Архівовано 7 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Socar
|
| |||||
